І буває таке - бракуватиме слів,
Щоби висловить все, чим яскраво палаю.
Бо втрачаю я мовлення іноді. Це ...
Лиш від того, як палко тебе я кохаю.
Я тихенько тебе пригорну та зігрію,
Поцілунком почнуться, нехай, нові дні.
Своє щастя знайти, була моя мрія,
Я повірив у неї і вірю тобі.
Наші зустрічі - промінем світло доносять,
До далеких кутків всього світу летять.
Ти осяяла мене, як повітря твій погляд,
Насолода яким повернула життя.
Моя лагідна й хижа,моя пристрасть і спокій,
Ти пробач, якщо можеш, провини мої.
Моє сонце яскраве, мій лагідний дощик,
Що враз змиє з мене всі минулі гріхи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394442
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2013
автор: Антон Вальянос