Як хочеться поринути у сон,
Аби поглинути весь смак, усю ту теплоту,
Поставите усе, що було да й на кон,
Аби забути жаль і тьмяну гіркоту.
Як хочеться згадати мить,
В якій душа твоя над небом пролітає,
І сердце, сердце – воно вже більше не болить,
Одне лише воно усе на світа знає й відчуває.
Як хочеться розтанути в обіймах,
Аби повірити у Долю, загладивши краї,
Аби зміцнити хрупку, тонку покрівлю,
Надавши сили їй, повіривши у ній.
Як хочеться забрати свої речі:
А чи залишися ще десь на дні душі?
Питання, звісно, це зовсім не доречно,
Але, що мені до того, коли слова – вірші?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394213
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2013
автор: maximusse