Вклоняюсь низько праці хлібороба,
За урожай, за хліб отой святий,
Що він ростить і робить першу спробу,
Щоб хліб сіяв - неначе золотий.
Він Бога просить, щоб завжди в морози,
Засіяли сніги кругом поля,
А влітку не минали поле грози,
Щоби вродила матінка земля.
Зустріти хочу в полі, біля хліба,
Ту душу рідну, до якої звик,
Слова запам’ятав я свого діда:
Цінуєш хліб – продовжиш роду вік!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393964
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2013
автор: Віталій Назарук