Бували дні, коли я не молилась,
Коли страхи взяли мене на сміх,
Коли слова слізьми переродились,
А я, зцілившись, не впізнала їх.
Бували дні, коли я не сміялась
І понад лезо вірила очам,
Маленьким скельцем мрії розбивались,
А подих був присвячений віршам.
Бували дні – стихало незабутнє
І рвало небо струни між казок,
І знов шукало прощення майбутнє,
А день чипів – загублений брелок.
Бували дні… Та ми живем не днями.
Хвилина – вічність у руках майстрів.
Великі вчинки міряють роками,
А часом і десятками життів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393851
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.01.2013
автор: Вікторія Фещук