Схопив її за руку дуже міцно
Як не тримав її ніхто.
У відповідь поцілувала ніжно-ніжно
Й душу відпустила у вікно.
І очі загорілись від кохання,
І серце виривалося з грудей.
Лиш доля шепотіла про страждання,
Які чекають всіх закоханих людей.
Летіли дні і ночі швидкоплинно.
Життя проходило неначе одна мить,
І все ж вона кохала безупинно.
Й без нього не хотіла вона жить,
А він закохувався в іншу неквапливо,
Хоча «Кохаю» мовили його вуста
І обіймав він її плечі так сміливо,
Але ж душа його була німа.
Пішов він тихо, не сказав ні слова,
Залишивши лиш спогади на все життя.
Її душа хотіла повернутись знову,
Але назад не було вороття…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393687
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2013
автор: Кучерява