Я напевно прив'яжу тебе
До своєї шиї,
Дивитимусь люблячи
Буду лизати і леліяти
І який жаль що,
Ви не мій...добродію.
Я забуду всі образи
Для чого ради..?
Нам же з вами так кайфово,
І за вами хочь до краю!
Заповніть молю,
Мою хворобливу уяву
Беріть мене...і навіть душу
Таку понівечину, зпустошену
Я таки прив'яжу тебе
до себе...а може себе..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393650
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2013
автор: Саша Берест