Ось божевільний Лір ламає гілля лісу.
Уже безвільний принц хапає блискавицю -
шалена криця тне таємну хмар завісу, -
і зваблюють мене чаклунки із криниці.
І світ - такий ясний, - і істин мудрий спокій,
немов невдячний син, навіки забуваю,
коли прийде Шекспір і починає повість -
бог бур! і вир зневір... І вічнийголос зваби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393558
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2013
автор: Ник.С.Пичугин