Життя прекрасне!
Хоч сам цьому не вірю…
Але кажу завжди я всім,
Щоб було в них,
Хоч заздрю, що не в мене…
Було б життя із променями мрій.
Я знаю – в темряві живу,
Боюся променя безсмертної надії.
Та жду того, що станеться невдовзі,
Коли весь світ скує Армагедон
І зникне все, і промені надії
Зжере вогонь із лави тої,
Що вирветься із недр земних.
Не стане щастя, болю, смутку,
Не стане свіжої трави,
А буде попіл, лава, трупи
І стане Пекло на Землі…
15.04.2009р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393472
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 18.01.2013
автор: Володимир Біленький