Сидить вона сама собі
У лузі край села,
вона ж не розповысть тобі
Чому така сумна
Що з нею сталось,відбулось
Де ж є її буття
Чи то кохання не знайшлось
Чи вже пройшло життя
Вона сидить на самоті
І споглядає світ
Роки біжать – вона одна
Хоч вже й багато літ.
Що її доля розповість
Чи вже мовчати час
Та враз пішла вона на міст
Щоб більш не бачить нас
Що вона робить?Та невже –
Життя скінчився вік?
Та зупинись!Це все не те
Ще не знайшла свій світ.
Вона сама,і більш нема
Нікого поряд тут,
Невже кохання не знайшла?
І лиш у серці стук.
Але ж вона то не одна
У неї є любов,
Та Його зараз тут нема
Її він не знайшов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393443
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.01.2013
автор: Орищук Володимир