Я більше не стану писати віршів -
У них забагато не потрібної води.
І так наддостатньо присвячені тобі.
Все, що потрібно тепер - кудись утекти.
Твій альтруїзм мені аж до серця
Пробився, проник і виліз назовні!
І я заразилась також... здається -
Так важко вибратись удвох із безодні.
Яка різниця як тепер я жити буду!
Тобі на груди давлять мої справи -
Я ж з нервів перебила всю твою посуду,
А ти кричав, що це не залікує рани!
Не залікує рани, але ж легше стало
(Моя свідомість розліталась на шматки) -
Присутності твоєї так не вистачало...
Від почуттів у горлі лишились лиш комки.
---------------------------------------------------
Я більше не стану писати віршів -
Забуду про нас, забудеш і ти...
Не треба мені бездонних тих слів,
Бо все, що потрібно - кудись утекти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393407
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2013
автор: Оле Чка