Я дурна, дурна істота,
Точно не для цього світу,
Всім чогось від мене треба,
Я чогось на всіх сердита,
Сотні справ життя замісить!
На мені висять горою.
Світ прекрасний, я це знаю,
Все-одно мене він бісить.
Ну, Земля ще може бути,
Була б файна, але люди...
Не придурки, то зануди,
Не зануди, то паскуди.
От скажіть, навіщо рай свій
Методично і запекло,
Рік за роком, крок за кроком
Перетворювати в пекло??
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393378
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2013
автор: Надійка Голобородько