Усотує краплі єлейні
Іще недозріла рілля...
Зернятка малі, безіменні
Вигадують гідне ім’я -
Як буде зростати під небом
Надією впита жага
(У листя, у пагони, в стебла),
Наразі ще мерзло-нага,
Та вже оповита нестримом:
Дірватися соку життя!
Тріпоче небес пелерина
Над мило-наївним дитям
І гладить голівоньку ніжно:
Ущухни, дитино, гай-гай...
Рілля, ще зорить білосніжно,
Де сонце ступає на край,
Де хмара натрушує тільки-
Но першу поживу згори
І янгольськи кличе сопілка
Прийняти сердешні дари...
Єлейно, солодко-єлейно
Бубнявиться поля канва-
Зернятко, іще приземельно,
А вже зазирає в жнива...
(11.01.13)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393220
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2013
автор: Леся Геник