Ти цілував мене у дощові краплини,
Які стікали по тоненьких пальцях...
А десь струмок пронизував тканину,
Що вишивалась на зимових п'яльцях.
А ми у нім кораблики пускали,
Немов би у нас парусна регата;
А потім я нарочито зітхала,-
Ти брався мене знову цілувати...
І ми ховались в затишній кав'ярні,
Де подавали каву з молоком.
І неповторні пахощі пекарні
Ми запивали ніжності ковтком...
А дощ тулився до вікна печально-
Тебе до моїх пальців ревнував.
І на серветках олівцем сакрально
Мене ти до кохання римував...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393172
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2013
автор: Любов Ігнатова