Я люблю Стрий, бо там моє коріння,
могили рідні, батьківський поріг.
Тут не одне зростало покоління -
За те ким є - вклоняюсь їм до ніг
Тут моє все: повітря, річка, гори,
старий бамбетель, дідовий креденс...
І той самотній ясен на оборі,
що гіллям зачепився до небес
Тут моє все... Тут батькова дорога
бере початок. Батько босоніж
її пройшов... І, помолившись Богу,
також пройду шляхи й дороги ті ж
Пройду! Не відступлюся ні на йоту,
в кінці зроблю невтішне відкриття -
у тих доріг немає повороту,
що з тих доріг немає вороття...
Я вже давно в зеленому Франківську
та щось наснився ясен той старий...
Він тут, у серці, поруч, близько- близько...
Привіт дитинство! Здрастуй, любий Стрий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393120
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.01.2013
автор: Хлопан Володимир (slon)