під №1 - оригінал, написаний мною, а під №2 цей самий вірш, але трошки відредагований Олександром Букатюком.
1
Сьогодні писатиму листа.
Тобі, невідомий адресате!
Сьогодні буду я одна.
І відчуваю пізно ляжу спати.
Ти десь далеко. Ти десь там.
Не йде до тебе стежка.
І про думки твої відомо лиш вітрам,
Що поряд завжди. О, твоя порожня кружка…
Ти знаєш, я одна.
А ти, десь там і вже із кимось.
Ти знаєш, я часто чую імена,
Та не твої. Назад вже не вернемось….
Сьогодні писатиму листа.
Тобі, невідомий адресате!
Мій місяць, а для тебе ж бо «луна»,
Яскраво світить та трохи жовтувате.
Нехай тобі, мій адресате,
Усміхнеться доля не сумна.
А я вже якось буду. Я поки що одна.
Моє ж життя ще не почате.
2
Сьогодні я писатиму листа.
Тобі, мій невідомий адресате!
Сьогодні знову буду я одна.
І відчуваю пізно ляжу спати.
Ти десь далеко. Ти живеш десь там.
Не йде до тебе ні одна стежина.
Твої думки відомі лиш вітрам,
Що поряд завжди... Може я єдина?…
Ти знаєш, милий я тепер одна.
А ти, десь там і вже напевно з кимось.
Ти знаєш, часто чую імена,
Та не твої. Назад вже не вернемось….
Сьогодні я писатиму листа.
Тобі, мій невідомий адресате!
Мій місяць, а для тебе ж бо «луна»,
Яскраво світить й трохи жовтувато.
Хай усміхнеться доля не сумна
Тобі, такий далекий, адресате.
А я вже якось виживу одна.
Моє ж життя ще тільки розпочате.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393109
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2013
автор: Вероніка Стрельченко