Коли не потрібен нікому – рахуй втому
Й коли це набридне самому – став кому
Та в жодному випадку – не крапку
Бо ще ж маєш згадку – живу серця латку
Й хай забита вона о незгоди
Й у долі благаєш гожої погоди
Усе ж мина , ти знаєш
В часи-годи
Усе не те здолаєш
В тобі ж пломінь свободи
Лиш оминай і не звикай
До самоти
Життям живи , не проживай
Бо ж світлі серцем усі ми
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393079
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2013
автор: Андре Ільєн*