Ми з тобою - рідні незнайомці:
Ніби й поруч ти, а начебто й нема...
А я просто мріяла про сонце,
Хоча й знала: за вікном -зима.
А я просто мріяла про весни,
Щоб омити серце у струмках.
Може, хоч тоді любов воскресне
У твоїх натомлених думках?..
Облітають пелюстки із квітів...
Хоч з тобою тричі я цвіла...
Може, хоч би спробуєш зігріти?
Бо мені так хочеться тепла!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392871
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2013
автор: Любов Ігнатова