Усе, чого душа бажає—
Спуститися у ніжну тінь.
Де вже ніхто про тебе не згадає,
Та не відчуєш знову біль.
XXX
Душа помре, а тіло зникне,
Коли вернеться в пустоту,
Тоді вже ворон і не крикне,
Ти наче ляг в домовинý…
XXX
Бажання є – ніщо не знати,
Лиш прокидатись та іти,
Куди іти – ніяк не знати,
Усе забути, й просто йти.
XXX
Не знати більше горя, щастя,
Не відчувати каяття,
Забути, що таке кохання
Й забути, що таке життя…
XXX
Поринути у вічний спокій,
Де час не йде і не стоїть.
Заглибитись у сон утопій,
Що у думках все тріпотить.
XXX
Це моя мрія, сенс життя –
Знайти в собі цю силу,
Щоб повертатись в небуття…
15.11.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392859
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2013
автор: Володимир Біленький