Ніч догора...та без сну він лежить,
Думав про те, що не можна так жить,
Бачачи тінь на стіні в сотий раз,
Він мимовільно поринає у транс...
До мрій, що згорали дотла (вже не раз),
Він тягнеться-рветься, наче злий скалолаз,
Стоять він не здібний і рветься злетіть,
І вогник ясніш вже бажає горіть...
У очах його пристрасть буяє,
Як багато ж те серце бажає...
Орлине серденько летить крізь веселку,
У світ, де життя наповнене Сонцем,
Розправивши крила - оминає печаль
і стрибає до неба - у незвідану даль!
Народжений вітром опікує дар,
І в венах його розгоряється жар,
Під небом кривавим крізь стіни він плине,
Готовий квитаться, подоки не згине...
Орлине серденько летить крізь веселку,
У світ, де життя наповнене Сонцем,
Розправивши крила - оминає печаль
І стрибає до неба - у незвідану даль!
[14 січня 2013 рік]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392713
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 15.01.2013
автор: Voices Of Stars