Вийшли діти зранку в двір.
Сніг лежить,як білий звір,
Мов пухнастий той песець.
І хай тисне морозець –
Не нашкодить він землиці,
Бо вона, як молодиця,
Що до шлюбу вбралась. Ух!
Білий чобіт і кожух!
Не бояться його й дітки,
Вбрані, наче ліс улітку.
Не лякаються птахи –
Заховались під дахи,
Попід кущики калини
Перемерзлої, шипшини.
- Бач, морозе, хоч ти й злий,
Та нікому не страшний!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392672
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 15.01.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)