Принцип відповідності — одне з положень копенгагенської інтерпретації квантової механіки, яке вимагає того, щоб при збільшенні розмірів фізичної системи її квантові властивості переходили б у класичні.
Чи є Бог?
Є.
І потрібно дуже постаратись аби не помічати очевидного.
Інша справа, коли б взагалі нічого не було, навіть безодні непроглядно-темної. Тоді можна було стверджувати протилежне. Правда - нікому, бо нічого нема.
Але ж в нашому випадку - є!
І справа не тільки в тому, що ми відчуваємо й пам'ятаємо себе й світ навколо.
Справа ще й в суті
В змісті.
В глузді.
Хто звинуватить зовнішній і внутрішній світ в безглуздості існування?
Хто скаже, що все це дарма й нікому не потрібно?
Хто скаже, що все, що відбувається - відбувається саме по собі без ніяких зв'язків, впливів та наслідків?
Якщо Ви схиляєтесь до того, що зв'язки-таки є, то чому не піти далі й не угледіти силу й волю, яка ці зв'язки встановлює.
Нічого не існує просто так - все воно комусь потрібно.
Ось такий закон збереження енергії - навіщо чомусь бути, коли воно зовсім ніде не потрібне. А на нема й затрат енергії нема.
У всього, що є - є своя мета й призначення.
Якщо ви з цим погоджуєтесь, то маєте й погодитись на ідею існування Творця, бо саме Йому притаманні такі речі, як мета та призначення.
А ще - еволюція…
Бо те, що по недогляду беруть за противагу, насправді є прямим доказом втручання Творчого.
Так звані "еволюціоністи" бачать лише кулю (еволюцію) й вперто не помічають ні ствола, ні пороху, ні спускового механізму, які забезпечують її рух. Але й еволюція, як і куля самі по собі - безглузді, якщо не задати їм напрямок, тобто - критерії відбору, за якими вбачається свідомий вибір... Свідомий - ключове слово.
Для прикладу - еволюція біологічних видів. Нікого не дивує, чому замість спрощення, Природа пішла шляхом ускладнення? З якого дива Їй перти камінь вгору? Що "склались" саме такі умови, в яких людина ("вершина" еволюції, створіння вкрай уразливе, енерговитратне й мало відтворюване) не те, що розвинутись й примножитись - взагалі, день прожити могла. Зміни трошки склад атмосфери - нам гаплик. Температуру - гаплик. Випромінювання - гаплик…
Дарвін дещо помилявся в своїй теорії. Він бачив лише схожість видів й зосередився на послідовності їх розвитку. Інша справа, коли крім схожості видів угледіти ще і їх єдність. А до послідовності додати паралелі. Приблизно, як в людському тілі - з одного витоку утворились: і кості, і м'язи, і внутрішні органи… Тут також все розвивалось і "еволюціонувало". Але із конкретно визначеною метою для конкретно визначених потреб. І ніхто не береться стверджувати, що великі півкулі гловного мозку розвинулись з проміжного, чи мозку довгастого. Може тому так і не було знайдено перехідної ланки від мавпи до людини - пітекантропа - бо її/його не було зовсім.
Гадаю, припущення про те, що всі ми виконуємо свої ролі, як частини/органи/клітини організму ще більш складного не таке вже й химерне.
Ключове питання - хто створив Творця - останній бастіон атеїста. І поки незламний для мене. Бо я не знаю…
Але можу припустити, що "випадково в результаті Великого Вибуху". Пояснення не аби що, але його ж вистачає для пояснення виникнення світу противникам Божественної комедії. То чому б В.Б. заодно не створив і Творця, раз у нього (В.Б.) все так майстерно-випадково-еволюційно виходить.
Насамкінець, згадаю про занадто науковий епіграф до статті. Принцип відповідності. Більш просто він звучить так: кожна нова теорія має пояснити попередні.
Переді мною лежить звичайна кулькова ручка. Вона, як і будь-що в цьому світі має також відповідати законам цього світу. Законам творення включно. Питається з якою імовірністю, чи в який спосіб нафта змогла еволюціонувати в пластиковий корпус, залізо в стрижень, а віск - в пасту? Це одна ручка. А мільйон?
Вдповідь - ніяк. Всі вони й не тільки вони були створенні, створені навмисно, з конкретною метою, для певних потреб. У них-таки є Творець.
То може, по принципу відповідності, від є і у нас?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392627
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2013
автор: Aheya