Я поглядом очей Твоїх прозорих
тамую спрагу... Хочу пити знов!
Вони близькі й далекі, наче зорі.
Від них холоне й закипає кров
Від них ніде немає порятунку...
(а серце то стиха. то знову б"є)
Ти дай з очей напитись того трунку!
І все... Що було моє - все Твоє
Усе Твоє: думки, слова, бажання
та трунок той ковтаю знову й знов.
Я гину!.. Я вмираю від кохання!..
Хай воскресить мене Твоя любов...
Я поглядом очей Твоїх прозорих
тамую спрагу........
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392569
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2013
автор: Хлопан Володимир (slon)