В святу неділю, уночі,
Серденько тужить в самоті…
По світу, може десь блукає –
Кохання... Та воно не знає…
І нудить світом і страждає,
І дні щасливі виглядає.
З такими мріями й засне,
В країну снів воно піде…
А зранку знову стрипенеться,
Від сонця сили набереться.
І буде жить і буде биться,
У майбуття летіть як птиця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392494
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2013
автор: Павло Км