[color="#ff0000"] [i]Жерцям культури нової доби
Що перетворюють палаци у склади[/i]
[/color]
Мов дивне створіння – людина без дому
Пронизливо гляне, долаючи втому.
Театром Кіно призначений бути
На власній орбіті самотній «Супутник».
Епохи славетної дивний вінець -
Сузір»я Стрільця - сповістило кінець.
Величний колись, зупиняючи час
В німому питанні, засуджує нас.
Де галас дітей на ранкових сеансах?
Загублені в часі афіші і танці…
Як камінь наріжний лишив на заваді
Знебарвлені фарби на власнім фасаді.
Я хочу щоб Ти знов засяяв вогнями!
Я хочу, щоб діти, їх тата і мами
Знайшли у Супутнику кожен своє!
І Доля Тобі новий шанс надає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392445
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2013
автор: ABIV