Ти знаєш, вчора плакав вітер.
Ніколи не вдавалось бачити цього,
Він із великим бойовим поривом страху
Стискав мене в долоні гніву ріжучого свого.
Він вирував над містом, в небі й на землі,
Він так спроможньо говорив про правду,
Старався він не падати із ніг, із кожним кроком
Протоптував мені дорогу в світ моїх таємних мрій.
Краплина щастя, радості чи горя,
Незрозуміло вже було тоді,
Затьмарив очі , і весь час тремтів від болю,
Він говорив про море..Те море, що в мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392331
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2013
автор: Karina Palkivska