Розбуди мене своїми поцілунками-
Я так хочу знов у твій полон...
А зима майстерно візерунками
Вишиває на вікні вельон...
Розбуди мене своєю ніжністю-
Подихом легеньким на шоці.
Хай снігами замете розбіжності,
Що тримали досі у руці...
Розбуди мене гарячим дотиком-
Щоби хвилями по тілу розлилось...
Салютує свічка голим ґнотиком
Щастю, що із косами сплелось...
Ми розбудим свічку новим вогником,
І віддячим зиму за вікном,-
Що була сьогодні нашим змовником,
Нас поїла зоряним вином...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392303
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2013
автор: Любов Ігнатова