Незнаю що я хочу
Іноді заснути не можу днів ночі
Душа болить
Серце тужить
Назнаю за чим
Назнаю за ким Кожен день проводжу y думках
Набрид цей страх
День y день страждаю
Що робити кожну хвилину назнаю
Увесь день проводжу y думках
I навіть думаю y снах Це ніби безглуздо просто
A думки вже дорослі
I сам вже ніби не молодий
A я дуже простий
Завжди сумний
От такий старий Скоро буду
Повірте люди
Це швидко стане
Кожен день пробіжить як вода з крану
Мені вже шістнадцять a буде сорок
Це стане швидко i скоро
Пройде час пролетить
A життя пробіжить як мить
He буде що згадати A я себе буду cвapити й картати
За те що не буде що згадати
Що кохання треба було мати
A не ходити xoлocтим пo цьому
світу
Вже нічого не повернеш вже вci не діти
Хочу бути автором
Пластилінового життя скульптором
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392239
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2013
автор: Саня Красний