Запальничка,як алегорія мого життя...
Тремтливий,полум*яний вогник,як душа!
Усі мої думки,усі надії й почуття
На лезі гострого ножа!
В моїй голові трамвайні рельси,
Куди,куди вони мене ведуть?
Моє життя,неначе Цельсій:
То вверх,то вниз стрибає ртуть!
В моєму серці,в моєму втомленому серці,
Ще збереглись сліди твоїх підошв...
Ніщо назад уже не повернеться,
Я вільновідпущений-що ж?
Я-дощ...я вільновідпущений дощ,
Я-тінь на обличчі стомлених площ!
Куди,куди мені тепер іти?
Куди б не йшов-усюди ти!
12.01.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392092
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.01.2013
автор: Той,що воює з вітряками