Підніме нічка келихи цілунків,
І вип'є дощ із жадобою сніг.
А день був приготовлений з дарунків,
Що кине наче милість нам до ніг.
Так дивно-не чекаю я на тебе,
Лиш пустка з твоім іменем в душі.
Ти був для мене вище колись неба,
Тепер з тобою більше ніж чужі.
На вдачу приготовані хвилини
Роздам я друзям,навіть ворогам.
Хотілося кричати,що просили
Колись кохання наше пополам.
Із жадобою дощ весь сніг розтопить,
Жбурляючи відірвані зірки.
Моє кохання досі світом ходить,
І плутає всі спомином думки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391963
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2013
автор: Відочка Вансель