Зима знов аркуш білий стелить

Зима  знов  аркуш  білий  стелить
Під  сонця  райдужну  снагу,
І,  наче  віршики  веселі,
Блищать  іскринки  на  снігу.

Радію      санному    рядочку,
Замету      тішусь,  як  дитя,
І    сам  уже  творити  хочу    
Подібну  лірику  життя.

Як    стануть  думи  чисті  -    чисті,
Мов  цей  зимовий  білий  лист,
У  слів  божественне  намисто  
Себе    загорне  серця  хист,

Я  напишу  осанну    митям,
Що  срібним  пахнуть  морозцем,
І,    дзвоном  сонячним  налиті,
Бринять  перед  моїм  лицем…

12.01.13

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391937
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2013
автор: Рідний