Великий всемогутній святий Боже!
Зішли з висот небес свою нам милість.
Дай мудрість уподобання нам тоже,
Ми уповаємо на твою щирість.
Щоб ми робили те,що тобі мило,
Щоб вміли ми шукати всі дорогу.
Ми молимося Господи так щиро,
Ми молимося щохвилини Богу.
Обовязки свої дай зрозуміти,
Та й мудрість їх виконувати,знати.
Бай Боже мудрість вчитися терпіти,
Дай Боже мудрість вчитися чекати.
Втішаємося шляхом,що до тебе,
Засмучуємось тим,що віддаляє.
Навчи молитися на всі потреби,
Навчи робити те,що ти бажаєш.
Дай мудрість праці,мудрість відпочинку,
Дай мудрість наміру в житті простого.
Дай нам знайти для тебе все хвилинку,
Дай зрозуміть:нема горя чужого.
Дай мудрість послуху твого закону,
Дай мудрість терпеливості,покори.
Дай мудрість повертатися додому,
Дай мудрість не зламатися ніколи.
Без лицеміря будувати ділом,
Не дай думок пустих і непотрібних.
Дай помогти голодному хоч хлібом.
Дай не забути і сумних,і бідних.
Мудрість хреста дай,мудрість відречення,
Дай мудрість все цінити і любити.
Дай мудрість проходити до спасення,
За ворогів дай мудрості молитись.
Показуй Боже правильну дорогу,
Що приведе завжди до царства твого.
І поможи Господь мому народу.
Вчи потішати бідного,сумного.
Ти очисти гріхи, мене помилуй,
Бо без числа в житті я нагрішила.
І подаруй мені мій Боже силу,
Щоб за людей тебе завжди молила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391838
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.01.2013
автор: Відочка Вансель