страшенні крики з вулиці
лунають вдень і в ніч;
комусь там дуже весело,
або ж його кинули в піч.
страшенно смішні люди
живуть зі мною разом.
вони усе життя бояться,
а труяться найпоширенішим газом.
люди-клоуни, фріки, моделі:
це усе - на асфальті міста.
лише деякі знають, що всі вони -
із одного й того самого тіста.
вони виклики кидають зі сміхом,
одне одного тішать грішно,
сміються своєю унікальністю...
лиш мені, чомусь, зовсім не смішно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391798
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.01.2013
автор: ХТС