Коли у кімнаті світла нема,
висить у повітрі тиша німа,
а пам’ять малює спомин мені,
виводить деталі живі на стіні.
І дихати важко, бо душить печаль,
бо часу того не вернути, на жаль.
Там місце любові і тихій, й палкій,
було розуміння у миті важкій.
Там сльози від щастя душили обох.
Тій щирості заздрив, мабуть, навіть Бог.
Коли ти нагадуєш, серце, мені
про ті незабутні, щасливі ті дні,
то дихати важко, бо душить печаль,
бо часу того не вернути, на жаль.
́́́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391694
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.01.2013
автор: drowned in the summer