Ховався в хмари Місяць загадковий,
Ще промінь трішки рогом обнімав.
Ми ж цілувались у човні обоє,
Сміялись з нього, явно загуляв.
Для нас старався друг хазяйновитий.
Всю нічку щиро дивом розважав.
То лоскотав лілеї наче рідні діти
То до заплави Мавок проводжав.
Лягла навкруг краса несамовита,
Прийшла наживо з простору уяв.
Сповиток тиші цноту цю не спиту,
У гладь озерну зранку пеленав.
Скінчилась нічка, в заводь гордовито,
Вже день прийдешній озером ступав.
А нас відтоді у вербових вітах,
Назавше Місяць в парі повінчав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2013
автор: Дід Миколай