Заглядає в кожен дім,
Знає хто живе у нім.
Підозріло, дуже тихо
Ходить вулицями лихо.
Гріє чорную надію,
Страхом божевільним віє
Від його сухого тіла,
Що ступає так невміло.
Хитра посмішка, негарна
Сіє мороком примарним,
А в очах бездонна туга,
Бо немає в світі друга.
І хотів би його мати,
Та не може добрим стати.
Скаже чоловіку слово –
Відбирає в того мову.
Доторкнеться лиш рукою
І нема душі покою,
Покидає вона тіло,
Підступає біль несміло,
Заволодіває снами
І штовхає в тьмяні брами.
Не бажаючи того,
Спричиняє людям зло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391521
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2013
автор: Серьезный парень)