Я вірю, в тебе, мій коханий.
З душі проженеш лютий холод.
Я знаю, час такий настане,
Коли ти завжди будеш поряд.
Ти візьмеш серце у долоні,
Цілунком будеш його гріти.
І затанцює кров у скронях,
І крикне тіло: «Хочу жити!»
Чай вистигатиме в горнятах.
Ми час сховаємо до скрині.
Ти щедро будеш дарувати
Усе, що втрачено до нині.
Я вірю в тебе, мій коханий.
Ти світ для мене розмалюєш.
Заживиш всі на серці рани,
Їх доторками зарубцюєш.
І під вікном заквітне слива,
Що майже всохла, бідолаха.
Нагуснуть пір’ям стерті крила
І я злечу, мов синя птаха.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)