якось тихо й ненароком
ти постукав в мої двері,
і швидким непевним кроком
ліг словами на папері.
запечатав моє серце,
немов входу і не було,
ніби злива не шуміла,
ніби вітру і не чуло.
враз рішуче і нестерпно
шарпонув мене за руку,
полонив в палкі обійми,
подолав нашу розлуку…
я прокинулась зранку,
наче сни мені й не снились.
ми з тобою розділені
так дверима й залишились.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2013
автор: Дагней