В бездонні глиби мого смутку,
В німе волання із очей -
Зронили "порчу"-незабудку,
Що карбом в пам"яті пече:
Десь лялька-вуду коле душу,
Мов списом тіло протина...
Закляття це здолати мушу!
І з місця зрушиться стіна
Недуг, незгод та протиріччя.
У супротив зловіщих слів,
Знайшлися інші, що на клоччя
Роздерли "порчу"... Мов зі снів
Страшних прокинувся на ранок -
З новими силами в New day!
...А час загоїть пам"ять-рану.
Прости, Всевишній, тих людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391415
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2013
автор: Бойчук Роман