І не слова виказують любов...
Коли тремтять сполохано повіки,
а два серця' від нині і навіки
у свій небесний падають полон.
І у незвичнім світлі сяє щастя,
від спогадів поштових голубів,
І від чужих...до стомлених рабів,
що ланцюгами здавлюють зап'ястя.
Чим глибша пам'ять,тим вона густіша,
душа летить під твій м'який покров,
Бо не слова виказують любов,
а ця солодка щемом звита тиша...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391347
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2013
автор: Solomia