Не ядерна зима,
Не землетруси і потопи,
А сніжна завірюха
Завітала в Севастополь!
Уже не в дивину
Страшні вулкани і цунамі,
Лиш сніг на півдні Криму -
Гарний птах над головами.
Казковим конфеті
Укрилось щедро томне місто,
Криштально-білосніжним,
Мов мереживо іскристе.
Вже баби снігові,
Дитяча радість і санчата
Змінили сірі будні -
І дорослим, й дошкільнятам.
Слабенький морозець
Щипа за щічки несміливо,
Оце так справжнє свято,
Для кримчан - то восьме диво.
Ти тільки не тікай,
Дитинства сніжний мій шматочок!
Зима - немов останній
Серцю спраглому ковточок.
Чи чуєш, рідний краю? -
Хоч лишився вже далеко,
Та сніг - тебе частинка -
Прилетів, немов лелека.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391166
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2013
автор: Олександр Обрій