Гітари стон під дотиками п’ясть,
Плоїться насолодою кокетки.
І безтурботно дзеленчать монетки
Тому гучніше - більше хто подасть.
Схиляє гриф у золоті ладів,
Голівку осерговану кілками.
Вихляє остов жовтими боками
У ритмі самоплетених складів.
Акордним фальшем, видно вже давно,
Розстроєно невільниця злобує .
Та вкотре музикант її ґвалтує,
Щоб пристрасть розміняти на вино.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391122
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.01.2013
автор: Осіріс