Я так любив, я так старався
А на кінець узяв і здався
Секрет власний не зумів зберегти
Мабуть, потрібно в даль піти
Та як іти коли ще є надія
Та хочеться втекти коли темно й вітер віє
І боротьба в душі ведеться
А звідти щось на волю рветься
На волю рветься та любов що мов огонь палає
А розум не дає він той огонь весь час поливає
І безкінечна сяя боротьба
А час іде і повернуть утрачене можливості нема
І хочеться все по-новому розпочати
Та я від сього болю починаю кричати
І лиш музика сумна весь час грає
І розумію що нічого вже немає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391073
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2013
автор: der_Räuber