"-Я кохаю вас, Єво. Не виходьте за мене заміж..."
Скільки сміливості треба для цих карколомних слів!
Сьогодні море сотні разів пручалось,
Перш ніж я випустив з рук краї його берегів.
Море відчуло солоний запах свободи,
Море штормило, топило мої кораблі.
Я увійшов у його небезпечні води,
Акулячі зграї чекали мене на дні.
Я знав, що це станеться. Рано чи пізно.
Що море тузами поб'є мої козирні вальти.
Тому я покинув тебе у тиші англійських провінцій,
Бо клявся навічно від смерті тебе берегти.
Якщо повернусь, то ти мені будеш рада.
Трохи поплачеш, якщо я все ж не прийду.
Та краще вважай, що я тебе просто зрадив
І втік у свою чорнооку морську пітьму.
P.S. Коти, відчуваючи наближення своєї смерті, покидають господаря.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2013
автор: Олександр Ткачинський