Перемноживши всі одиничні слова, я хитаюсь у кріслі-качалці.
Срібні вікна в обрамленні ситих тонів - антураж монохромних світанків.
Ти приходь погортати мій чистий макет,саме зараз він легкозаймистий.
День у день тебе меншає. Інший пігмент
на зворотньому обрисі міста.
Якби ти не спалив моїх давніх книжок,не висотував о́брази з тіла,
я б і досі шкульгала поетам у слід, констатуючи чорне та біле...
Ти приходь залишати свій бруд на столі,розливати чорнильні масиви.
Я не знаю, ким був ти - і ким захворів,
і чому мої речення сиві...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390945
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2013
автор: Іванна Шкромида