Я лізу в серце і у душу,
залишу слід там назавжди
Хоча робити це не мушу,
та так мені зробив і ти
Ти плюнув гряззю у лице,
облив вогнем мою реальність
Ти знищив назавжди мене,
і це не є проста банальність
У кожного своя біда,
у кожного своя проблема,
у кожного своя сім"я,
у кожного своя емблема.
У кожного є свій костюм,
у кожного своя діяльність,
у кожного є свій парфум,
у кожного є ідеальність.
Для себе вибираєш те,
до чого серце притягнуло
Я знаю що життя мине.
якого я і не відчула.
Я непобачила його,
не через чорні окуляри
А через тих людей які,
мене від всіх відгороджали.
Виною будеш тільки ти,
себе я також звинувачу
Вже не читаю ті книжки,
в яких майбутнього не бачу.
Не бачу лютості, та страху
у тих хто перейшов війну,
В житті даю сиьного маху
себе шукаю , і знайду.
Я рухаюсь по білій стежці
і чорну також перейду,
Коли про щось так сильно мрію,
звичайно все це оживлю.
Як є бажання ,сил придасться
як сильно схочеш , віднайдеш.
Коли живеш , а нема щастя
його не бачиш тільки ждеш.
А ждати чуда дуже важко,
зробивши щось воно прийде
Запам"ятай "Жити не страшно"
що сам заробиш , те й буде.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390872
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2013
автор: Tanya!