Я руки вітром простягаю,
Ступаю бризом по воді
За веселковість небокраю,
Де ми розстались молоді.
З далеким днем на самоті
Печальним серцем опиняюсь,
І миті згадую тамті,
Коли позбулися ми раю.
Гірчив оскоминою плід,
Ефір блакитний геть поблід,
Роздерлась спокою попона,
Без вороття ми йшли звідціль,
І загортала нас у біль
Прощання мантія червона…
08.01.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390745
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 08.01.2013
автор: Рідний