зимовий бриз єдиний поряд,
холод обійме повсякчас,
сніг вкриє тіло, вкриє серце,
нестримно плине час.
біжить глибоко сон мій вірний,
і не кричить уже душа,
німий мій голос так покірний,
йде темнота так поспіша.
ти не журись за тим, що була,
за тим, що плакала весь час,
бо ж я тепер навік заснула,
бо ж вогник в очках вже погас.
та я всміхнусь тобі востаннє,
я подарую тобі шлях,
а ти всміхнися на світанні
й відчуй мій подих на устах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390648
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2013
автор: anInkpen