а може…
у тому був якийсь
провіденційний скритий смисл…
щоб ми
у просторі і часі
отак немислимо зустрілися,
зійшлись
стежками
допитливо наблизились,
словами,
лякливими руками
одне до одного торкнулись –
думками
одне від одного
сахнулись
відчуттями
і розійшлись…
ми – не домовились…
бо – не пора…
триває споконвічна гра…
у нас і поза нами…
у кожного своя – ме́та-мета́…
різниця?
різниця до первісного проста:
творити!
оддати радісно й забути…
щоб знов творити:
бо – любити…
чи навпаки –
все намагатися обмежити, зім`яти,
прорахувати,
привласнити,
контролювати,
у себе поглинати,
в собі, наче в узилищі, тримати –
пожадно й ненаситно споживати…
тягар надмірний волочити –
нудьгу нездібності любити…
ти
я
ме́та-Ідея:
углиб – увись…
стежки наблизились –
і розійшлись:
різно-направились…
взаємно різновбереглись…
…хоча,
можливо,
був у тому
якийсь –
провіденційно-скритий
смисл…
07.01.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390463
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 07.01.2013
автор: Валя Савелюк