Зкамянію
Розіб’ю себе і попелом розвію
По цім світі
Тінню
Проникну і звикну з біллю
У цім світі
Очі вмиті кривавими слізьми
Тіло роздерте часу кулями
Стались єдиними реальність та сни
Душа відверта , як крихти берлінської стіни
Зледенію
Розіб’ю себе і снігом розвію
По цім світі
Туманами
Проникну і звикнусь з оманами
У цім світі
Очі зрячі та розум п’яний
Тіло обридле власній душі
Та поки не прозвучить подих останній
Серце – не мовчи !!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390447
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2013
автор: Андре Ільєн*