Не в лікарні, не в будинку син Господній народився,
А у бідного в стаєнці світові Він об’явився.
Бо Марія – його мати, Йосип – опікун завзятий
Місця не знайшли другого, щоби переночувати.
У чуже прибули місто, Віфлеємом воно звалось.
Якраз стало вечоріти, як туди вони добрались.
Як у ньому опинились? Кесар велів прямувати
В місто те, де народились, щоб усіх переписати.
Людей тьмуща-тьма у той час в Віфлеємі назбиралась.
Кращі всі місця зайняли інші, ніж вони дістались.
Мав Ісус так народитись (що тут можна ще сказати?)
Не в палатах, не в покоях, а в хліву серед бидляти.
В небі ангели постали, «Слава!» - Богу заспівали.
«На землі Господь з’явився! Він від Діви воплотився!»
Пастушки новину вчули, до Ісусика прибули.
Принесли Йому в офіру любов серця, чисту віру.
Прибули також зі Сходу три старці славного роду,
Щоб Пречисту привітати, свої дари передати
Для Ісуса – ладан, миро, золото – від серця, щиро.
Про народження Цар-Бога в Старих книгах прочитали.
Саме так все відбувалось, як в тих книгах написали:
В небесах нова зоря ясним світлом засіяла.
Діва Сина привела, над дитям зоря та стала.
Уклонімося і ми Сину Божому Ісусу.
Принесім Йому дари з доброти, не із примусу.
Що хотів би Він від нас? Послух, працю, добрі справи,
Каяття за гріх щораз, серце добре, не лукаве.
Христос рождається! Славімо Його!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390420
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 07.01.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)